La Beauté Silencieuse d'Evon Chen

Це не фото… це моя бабуся з Піділля вшитала мені у дощі! Стильност? Ні, це ж просто вишивка з Евон Чен у вигаданому тумані — з якої капле дощу падають на моїй душі! Коли вона стояла без посу — я заплакав. В Токіо їй дали «сексі»… А ми знайшли: груст! Ця серія — 66 кадрів — це не контент для споживання… а архів моїх незгаданих сльоз! Коли дивишся з екрану — ти шукаєш її… але ти шукаєш себе.

Ви咋看? Коментарний ринок уже вийшов!

雨の中で、彼女は泣いてないって？ でも、なぜか私の目からこぼれが… “セクシー”って呼ばれたその静けさは、実は「悲しみのアート」だったのよ。京都の美学で言えば、涙は顔じゃなくて、心の奥底でポツンと落ちるんだ。\n写真なんてしない。ただ、シャッターの間の静寂を撮ったんです。\nあなたも、彼女を探してたんじゃない？\n実は…自分自身を探してたのでは？\nコメント区で戦争始めよう！