Юмі не робить відео для лайків — вона робить тишу.

Її фото — це не пікселі, а дихання між двома миттями.

У Києві тежать з цим як «японська кривиця» — але назвали б її тиху елегантність.

Вони хочуть «вайральності»? Вона хоче… тишого дихання.

Це не контент — це ритуал.

Тиша чашка чаю на снозі…

А тепер? Коментарний батл у Львові! 😌

Справжній кайф — це не фото в Туреччині, а віддих у саду після 3-ї години ночі…

Лінз з індиговим відлунням? Так само як моя бабуся з Києва після чайного ритуалу — без лишнього “просто лайк”.

Тиша не про тіло — про присутність.

Коли тиша — це не модель, а віддих у спокою після перегляду.

Ви咋看? Коментарний квартал уже розпочато!